Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
наплодити — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
наплоджений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наплодити … Український тлумачний словник
повиводити — джу, диш, док., перех. 1) Вивести звідки небудь кудись усіх чи багатьох. Повиводити на орбіту. Повиводити в люди. 2) Наплодити потомство у великій кількості (про всіх чи багатьох – птахів, тварин). 3) Зробити, побудувати багато чого небудь, що… … Український тлумачний словник
понаплоджувати — ую, уєш, док., перех., розм. Наплодити багатьох … Український тлумачний словник
народити — I = народжувати 1) (кого про жінку / самицю тварини дати життя дитині чи дітям / маляті чи малятам), родити, у[в]родити, породити, спородити, знайти; сповити; вивести, виводити (про тварину); привести, приводити, принести, приносити, виплодити,… … Словник синонімів української мови
